Мей Аїм
(народилася 1960 року в м. Гамбург – померла 1996 року в м. Берлін)
«Я все одно залишаюся африканкою, навіть якщо вам хочеться бачити в мені німкеню, і я все одно залишаюся німкенею, навіть якщо вам не до вподоби моя чорнота».
Своєю лірикою Мей Аїм бажала винести на світло ті соціальні обставини, для яких ще не знайдено слів.
Мей Аїм була поетесою, вченою та активісткою рухів темношкірих феміністок та німців африканського походження. Її вважають одним із піонерів критичного дослідження білого суспільства Німеччини, в якому критикуються невидимі «білі» норми та здійснюється аналіз расизму як структурного привілею «білих» людей.
У 1980-х роках вона налагодила контакти з представницями міжнародного руху чорношкірих жінок. У 1984 році вона стала однією зі співзасновниць «Ініціативи чорношкірих Німеччини». Своєю книгою «Показуємо свої кольори. Афро-німецькі жінки – слідами своєї історії» вона разом з Катаріною Огунтойе та Дагмар Шульц в 1986 році заклала першу літературну віху в історіографії чорношкірої Німеччини. Цими дослідницькими працями вона здійснила новаторську наукову роботу в галузі історії та сьогодення чорношкірих німців. Це дослідження та її політична лірика на тему расизму принесли їй міжнародне визнання. До її найвідоміших поетичних збірок належать «без обмежень та сорому» (1997), «блюз в чорно-білих тонах» (1995) та «пісня ночі» (1997).
В січні 1996 року в неї стався психологічний зрив. У серпні 1996 року в віці 36 років вона покінчила життя самогубством.
*Ayim, M., grenzenlos und unverschämt. ein gedicht gegen die deutsche sch-einheit [без обмежень та сорому. вірш проти німецької бр-єдності], в публікації: Blues in schwarz-weiss. Gedichte [Блюз в чорно-білих тонах. Вірші], Berlin 1995.
