Пюнктхен та Антон
фон Еріх Кестнер (1931)
«Хоробрість матиме лиш той, хто залишатиметься холоднокровним. […] Кулаком одним хоробрості не виявиш, для цього ще потрібна голова».
Пюнктхен – заможна, Антон – бідний, проте їх обох об’єднує глибока дружба
Історія нерозлучного дуету розгортається в Берліні 1930-х років.
Незважаючи на те, що Пюнктхен живе в гарній великій квартирі, а її родина винаймає кухаря та няню, вона зовсім не зарозуміла. На відміну від Пюнткхен, Антон живе в бідноті. Окрім відвідування школи, він змушений заробляти гроші, щоб вони з хворою матір’ю могли зводити кінці з кінцями, крім того йому доводиться займатися всіма хатніми справами. Одного вечора ці двоє знайомляться на мосту Вайдендаммер, де вони з абсолютно різних причин жебракують: Антон – щоб вижити, а Пюнктхен – щоб допомогти своїй няні.
Незважаючи на численні розбіжності, Пюнктхен та Антон стають кращими друзями. Вона завжди готова йому допомогти, але й Антон в біді Пюнктхен не залишає. З них виходить неперевершена команда.
*Kästner, E., Pünktchen und Anton [Пюнктхен та Антон], Berlin 1931.