Що таке толерантність?

Відповідно, толерантність базується на визнанні рівності іншої людини. Таке визнання рівності встановлює рамки та межі того, що можна толерувати, щоб можна було успішно співіснувати в суспільстві, де кожен може зробити внесок. Водночас толерантність передбачає неприйняття в цьому контексті певних думок чи дій, оскільки, за словами Саймона, про толерантність говорять лише тоді, коли є також елемент неприйняття. Для філософа Райнера Форста толерантність складається з трьох елементів: неприйняття, прийняття та відмова. Неприйняття поглядів, настроїв, думок та дій, які сприймаються як неправильні або погані. Далі Форст говорить про прийняття, пояснюючи його в світлі причин, за яких ми повинні щось толерувати, а також про відмову від різних поглядів, думок та настроїв, які виходять за межі толерантності та демократичного співіснування (див. Forst 2003). Ці межі необхідно постійно переглядати, виходячи з критеріїв загальної цінності свободи та захисту для всіх. Пов’язані з цим конфлікти та суперечки є невід’ємною частиною толерантності та вимагають таких дискурсивних навичок, як вміння вирішувати конфлікти, емпатія, демократична культура ведення дискусій та дебатів, а також вміння зносити протиріччя та незгоди. Тут ми говоримо про так звану толерантність протиріч, яку вперше дослідила Ельза Френкель Брансвік, і яка в моменти невизначеності має/може захистити нас від очікування чи вимагання абсолютної ясності. При цьому не має значення, до кого ми проявляємо толерантність та повагу. Нелюдськість та екстремізм можуть стати загрозою для відкритого суспільства. Тому простір для домовленостей у нашому суспільстві обмежений демократичними цінностями. Мізантропічні позиції є не проявом толерантності, а тим, чому потрібно рішуче протистояти. Експозиція «ToleranzRäume» підхоплює ці багатопланові ідеї та, наслідуючи Бернда Саймона та Райнера Форста, підкреслює важливе значення поваги (як визнання рівності) у проявах толерантності. Наслідуючи Райнера Форста, вона використовує концепцію толерантності через повагу як основу для розуміння принципу толерантності. В цій концепції такі демократичні цінності, як справедливість, свобода та демократія, стають складовою підходу до теми толерантності й поваги. Це означає, що толерантність не є цінністю сама по собі, а скоріше є ємним поняттям, яке вміщує різні уявлення про цінності та безперервні дискусії щодо них. Якщо говорити конкретно, то толерантність через повагу означає наступне: рівноправні люди чи групи поважають одні одних та взаємно визнають одні одних рівними, навіть якщо вони не мають єдиної думки з таких ключових питань, як правильний спосіб життя. Не влада чи більшість визначають, що має толеруватися, а що ні, а радше загальні інститути (права людини, основний закон, верховенство права, розподіл влади тощо), котрі базуються на нормах, що є загальноприйнятими та справедливим. Це робить толерантність як активною дією, так і пасивним досвідом. Відповідно, я можу бути як об’єктом, так і суб’єктом толерантності. Таке уявлення про толерантність, в рамках якого обговорюються багато думок і до якого включені маргіналізовані групи, є певним викликом. Але тут також криється найбільший потенціал для нашого співіснування: лише постійно ставлячи під сумнів свою поведінку та розмірковуючи про індивідуальні та колективні потреби й межі, ми зможемо стійко розвиватися, як суспільство та як окремі особистості. На противагу цьому стоїть прагнення до простих рішень, які включають до себе авторитарні суспільні форми, байдужість, невігластво та поверхневу гармонізацію. Однак спрощення не забезпечують знаходження таких відповідей на питання складного та різноманітного суспільства, які узгоджувалися б з нашими уявленнями про вільне суспільство та повагу до прав людини. Експозиція «ToleranzRäume» закликає до критичного осмислення теми «толерантність». Вона надихає людей виступати проти дискримінації в повсякденному житті, та, оперуючи конкретними прикладами, спонукає їх до саморефлексії та роздумів щодо суспільних явищ. Відвідувачі та відвідувачки отримують можливість усвідомити межі власної толерантності. Цей процес не завжди є легким, проте його можна досліджувати в умовах інклюзивності, безбар’єрності, відкритості та гри експозиції «ToleranzRäume». Джерела:

Forst, Rainer (2003): Toleranz im Konflikt: Geschichte, Gehalt und Gegenwart eines umstrittenen Begriffs [Толерантність у конфлікті: історія, зміст та сучасність суперечливого поняття]; Bd. 1682: suhrkamp taschenbuch wissenschaft; Suhrkamp – Berlin

Simon, Bernd (2018), zitiert nach Christian-Albrechts-Universität Kiel [цитується джерело Кільського університету імені Крістіана Альбрехта] (2018): Kieler Forschungsstelle Toleranz an der Kieler Universität eröffnet [Кільський дослідницький центр толерантності, відкритий при Кільському університеті]. URL: https://www.uni-kiel.de/de/universitaet/detailansicht/news/kieler-forschungsstelle-toleranz-an-der-kieler-universitaet-eroeffnet/