Могамед «Мод» Гелмі

В період нацистської диктатури Могамед Гелмі, ризикуючи своїм життям, допомагав хворим людям та нужденним єврейським родинам.

Могамед «Мод» Гелмі був єгипетським лікарем, який в часи Веймарської республіки приїхав до Берліна вивчати медицину та разом з єврейськими лікарями працював у лікарні Моабіт. Навіть після того, як прийшли до влади націонал-соціалісти, Гелмі не відмовився від відповідальності перед своїми єврейськими пацієнтами та відтоді лікував їх вдома. До того ж каїрський гуманіст, який піддавався в Німеччині дискримінації як «неарієць», висміював нацистське керівництво, за що був звільнений та заарештований. Оскільки керівництво Німеччини розглядало арабські країни як потенційних союзників у Другій світовій війні, в ході дипломатичних переговорів Гелмі було звільнено. Замість того, щоб повернутися до Каїра, він залишився в Берліні, щоб допомагати людям, яких переслідували нацисти. Крім усього іншого, щоб захистити пацієнтів від призову до ополчення «Фольксштурм» або від залучення до надмірно важкої праці він оформлював лікарняні листи німцям і так званим «іноземних робітникам».

У 1942 році він прихистив у себе єврейку Анну Борос і видав її за свою племінницю. У 1943 році в мечеті Вільмерсдорф, яка була центром мусульманського життя в Берліні та приваблювала людей усіх вірувань, вона отримала офіційний документ, який ідентифікував її як віруючу мусульманку. Анна Борос пережила Голокост, емігрувала до Нью-Йорка та стала медсестрою. За її власним ствердженням, вона була «довіку вдячна» своєму рятівнику. У 2013 році Могамед Гелмі, єдиний єгиптянин серед приблизно 70 мусульман, був удостоєний ізраїльським центром пам’яті жертв Голокосту «Яд Вашем» звання «Праведник народів світу».