Карл Ясперс
(народився 1883 року в м. Ольденбург – помер 1969 року в м. Базель)
«Толерантністю не можна зустрічати нетолерантність, крім тих випадків, коли до неї можна віднестись байдуже як до нешкідливого, приватного дивацтва. Не має бути свободи, яка дається для знищення свободи»
На відміну від свого друга та колеги-філософа Мартіна Гайдеґґера, Карл Ясперс не дозволив себе зіпсувати націонал-соціалізму й до кінця залишався стійким і самокритичним мислителем.
Карл Ясперс був німецьким філософом та психологом, авторитетним представником екзистенціальної філософії. Ще в дитинстві він страждав на хронічне захворювання серця та легенів, а також від страху зазнати невдачі. Проте він не дав себе здолати та ще в школі виступав проти авторитарно-мілітаристській ідеології свого часу.
З його дружиною –єврейкою Герфорд Майєр – його пов’язувало міцне кохання. Після приходу до влади націонал-соціалістів філософа, який викладав у Гейдельберзькому університеті, відправили у вимушену відставку. Через проблеми зі здоров’ям він за кордон втекти не міг. Незважаючи на емоційно гнітючу та небезпечну для життя ситуацію, Ясперс відмовився розлучитися зі своєю дружиною-єврейкою. Він заявив: «Сили, які змушують їх помирати, вбивають і мене. Ця солідарність є абсолютною». Обоє пережили епоху нацизму.
В подальшому Ясперс виступив із засудженням того, що німецьке населення підтримувало Голокост, а також поклав відповідальність за це й на себе. В той час, коли переважна більшість німців заперечувала свою провину у вбивстві мільйонів євреїв та єврейок, Карл Ясперс публічно заявив: «Ми не вийшли на вулиці, коли забирали наших друзів-євреїв, (…) ми вважали за краще залишитися в живих, маючи кволу, хоча й справедливу причину: мовляв наша смерть не могла допомогти».
*Jaspers, K., Gesamtausgabe, Bd. 1: Vom Ursprung und Ziel der Geschichte [Про походження та мету історії], Basel 2017.
