Естер Бехарано

Естер Бехарано пережила Освенцим, до старості боролася з фашизмом та відкрила для себе «реп проти правих».

Естер Бехарано народилася в середині 1920-х років в німецько-єврейській родині. Коли націонал-соціалісти захопили владу, її батько Рудольф Леві був переконаний в тому, що Адольф Гітлер довго при владі не протримається й що примара фашизму скоро розвіється. Її старші сестра з братом обоє втекли в 1937 році, відповідно, до Палестини та США, але Бехарано залишилася з батьками. Однак становище німецьких євреїв та єврейок продовжувало погіршуватися, й незабаром виїхати з країни вже було неможливо. В 1939 році батьки Бехарано були вбиті націонал-соціалістами в м. Ковно.

20 квітня 1943 року Естер Бехарано була депортована з Берліна до Аушвіца, де на її руці був витатуйований номер в’язня 41948. Там вона була змушена грати на музичних інструментах для старост блоку й була включена до складу «дівочого оркестру». Зрештою нацисти перевели її з Аушвіца до концентраційного табору Равенсбрюк і незадовго до кінця війни відправили на марш смерті. 3 травня 1945 року Естер Бехарано була звільнена військами США й того ж року емігрувала до Ізраїлю. В 1960 році вона повернулася до Німеччини, де оселилася в Гамбурзі. Там вона приєдналася до «Об’єднання переслідуваних нацистським режимом – союзу антифашистів (VVN-BdA)» й відтоді стала відданою антифашисткою.

Разом з кельнською реп-групою «Microphone Mafia» вона в 2012 році записала альбом «per la vita», а незабаром після цього випустила ще один альбом. Протягом трьох років колектив дав понад 150 концертів. Естер Бехарано померла в колі родини та друзів 10 липня 2021 року.